Депутат Верховної Ради України Світлана Заліщук про свого чоловіка, незакриті гештальти, зустрічі з виборцями, створення об’єднання політиків нового покоління, невиконані обіцянки, новий виборчий кодекс, єдиного кандидата від демократичних сил, досягеннях та розчарування від роботи у Верховній Раді у програмі Дмитра Лубкіна ТрѣтЬ.
Зараз ми маємо два тижні несесійних, і , як правило, ми завжди намагаємось працювати з виборцями, коли немає засідань. Цілей дуже багато. Ми працюємо з людьми по муніципальних вартах. Було багато звернень від активістів. В ряді міст, наприклад, в Одесі, в Дніпрі, є величезна проблема, коли мери використовують свої якісь внутрішні кишенькові армії для перешкоджання журналістам та громадським активістам попасти на засідання міських рад, де ухвалюють рішення про незаконні забудови, розподіл земель, інші законодавчі ініціативи. Ми так само зараз відчуваємо, що незабаром президентські і парламентські вибори. Я дуже гостро відчуваю потребу якогось об’єднання взагалі нового покоління. Нове покоління все ж таки не сформувало свою інституцію, щоб пройти до парламенту, щоб представляти політику іншої якості. Причини різні: ми були недосвідчені, не було часу, бо вибори були дострокові, не було медіа ресурсу, сміливості, мудрості. П’ять років пройшло, а виклик досі є. Були різні запрошення від різних сил, і ми зрозуміли, що залишатись поза системою буде менш ефективно, ніж зайти всередину і просовувати ті чи інші закони з позицій депутатів Верховної Ради. Незважаючи на те, що я депутат від БПП, я не відчуваю дискомфорту, критикуючи певні його рішення. Єдине, від чого я відчуваю дискомфорт – це від того, що більшість задекларованого в коаліційній угоді не виконано. І виконано не буде, через позицію конкретного президента.
Я відчуваю дискомфорт з перед людьми, яким це обіцяла, починаючи з виборчого законодавства. Це законодавство ми збирались ухвалити ще в 2015 році. Сьогодні 2018-й. Політичної волі для схвалення змін до виборчого законодавства немає, воно невигідне, перш за все, провладним силам. І є десятки таких законів, які були обіцяні, але не приймаються, тому що це не в інтересах політичної верхівки
Якщо говорити про відкриті списки, то здебільшого люди вважають, що відкриті списки, це опублікований перелік прізвищ, за яких вони можуть проголосувати. Той виборчий кодекс, за який ми проголосували, це справді можливість людини поставити галочку проти прізвища тих депутатів, яких вони підтримують. Відповідно до цього законопроекту округи будуть поділені на 24 і вони не обов’язково будуть співпадати з кордонами областей. Список буде загальнонаціональний, людина голосуватиме за партію, конкретну політичну силу, але в рамках цієї сили вона може проголосувати саме за певну людину, яка в її області є найактивнішою. Але навіть на такий вигляд закону шанси невеликі і вони наближаються до нуля. Виборчезаконодавство може змінитись після президентських виборів, і, в залежності від того, хто стане президентом, за п’ять місяців до парламентських виборів, як гарант конституції, буде визначати принципи, за якими буде формуватися парламент. Не можу сказати, що ми намагаємось створити партію. Ми спілкуємось з людьми з можливістю зрозуміти, чи є підстава для об’єднання. Президентські вибори, аби їх виборов проєвропейський, демократичний кандидат, має дати підстави для цього об’єднання.
З цього табору я бачу декілька кандидатів: перший – Садовий, другий- Гриценко, і третій – потенційний – Вакарчук. І я впевнена, що, якщо їх буде троє, то вони всі програють тій самій Тимошенко чи Порошенку. Саме тому повинні бути підстави для того, щоб висунувся єдиний кандидат
З іншого боку треба так само об’єднання політичних і громадських сил у суспільстві, задля того, щоб допомогти цьому кандидату виграти вибори. Вважаю, що це чергове історичне вікно можливостей, яке в нас є, але чи скористаємось ми ним – велике питання. Я являюсь членом партії Демальянс. Але позицію Демальянсу в цьому питанні не підтримую. Вважаю, що підтримка якогось одного депутата якраз підриває формулу оцього єдиного кандидата, можливості об’єднання навколо найвиразнішого кандидата, вносить певне непорозуміння в цей підхід. Я відстоюю і надалі стратегію об’єднання нового покоління і їхніх вимог , в тому числі і підтримки єдиного кандидата на президентських виборах, а далі – похід на парламентські вибори самостійно.
Є ціла низка речей, які я вважаю своїми досягненнями. Можна почати з антикорупційного суду.
Коли ми позаминулого року зареєстрували цей закон, президент зробив заяву про те, що антикорупційні суди існують тільки в країнах третього світу і нам це не підходить. На що колишній Держсекретар США відповів, що в них антикорупційного суду немає тому, що в них кожен суд антикорупційний, а оскільки в нас не так – то, можливо, варто. Але вже цього року президент з погордою сказав, що його головне досягнення – створення антикорупційного суду
Той законопроект, що ми зареєстрували і лобіювали, і по якому була численна кількість публічних акцій та обговорень в ЗМІ, в якому нас безумовно підтримує Євросоюз, МВФ, американці, всі наші міжнародні партнери, громадянське суспільство, і нам вдалось довести цю справу до кінця. Єдине, що зараз питання в формуванні цього антикорупційного суду, і безумовно, вплив і Вищої ради юстиції, і вищої кваліфікаційної комісії, буде впливати на якість тих суддів, які пройдуть за конкурсом. Тим не менш на рівні закону я вважаю, що це –досягнення. Другий закон, про який я хочу згадати- закон про фінансування партій. Це був один з перших законів, які ми зареєстрували, і це закон, який створює альтернативу олігархічним грошам в суспільстві. На наступних парламентських виборах, і це, до речі, вперше в історії України, та парті, яка набирає навіть 2%, може розраховувати на гроші з державного бюджету. Це хороший старт для нових політичних сил, які можуть розпочати свою діяльність, не стукаючись до олігархів і не залежачи від їх кишені. В цьому законі, безумовно, перевірка політичних фінансів, там і гендерна квота закладена, ми цю норму зробили не каральну, а навпаки, заохочувальну. Ті партії, в яких 30% жінок, можуть розраховувати на додаткові 10% цього бюджету. Можу згадати ще з десяток хороших законів. Про відкриті державні реєстри, наприклад –зараз всі компанії можна подивитись на сайті Мінюсту. Ми це зробили навіть швидше, ніж деякі європейські країни. Тринадцять років том ми розробляли закон про суспільне мовлення. Ще в 1994 році ми пообіцяли Раді Європи, що ми приймемо цей закон, і, нарешті, два роки тому ми його прийняли. Забираємо в держави телеканали, бо не можуть вони в демократичному суспільстві належати державі. Тут же – про прозорість медіа власності, про цілу низку законів з захисту проти насилля до жінок, про цілу низку законодавств по санкціях. Важливий закон для мене був про дипломатичну службу. Я пишаюсь, що ми зробили її набагато модернішою, сучаснішою, потужнішою. Сьогодні вони мають нормальний ресурс і підстави працювати в усьому світі і захищати інтереси країни перед численними викликами.
Надання декларацій в НАЗК абсолютно всіма партіями, а не тільки тими, що отримують бюджетне фінансування, я вважаю єдиним способом контролювати, щоб партія не ставала засобом заробляння грошей, чи відмиванням коштів, чи фінансуванням тієї чи іншої олігархічної кишені. Так само, як будь-яка бізнес-компанія, незалежно від своєї форми власності, здає свою звітність в податкову, так і само це стосується і будь-якої іншої інституції в цій країні, адже найбільша корупція в нас в політичних фінансах. Якщо перш за все в партіях не буде корупції, то її буде все менше й менше вниз по вертикалі. Це джерело появи корупції в нашому суспільстві. І закон цьому безумовно протидіє. Сьогодні вже почалась ціла низка розслідувань і проти «Батьківщини», і проти «Свободи», і ряду інших, які надають декларацію в НАЗК , де вказано, що студенти і пенсіонери дають їм щомісяця по 150 тисяч гривень. Так було раніше, і так у нас було завжди. В 2012 році , працюючи з рухом «Чесно», ми моніторили декларації партій, і це було абсолютно однаково у всіх, ми знаходили ці проблеми абсолютно у всіх партіях. Зараз так бути не може, зараз до НАЗК надається звіт, і, якщо там зазначено, що студент вам дає 150 тисяч, і перевірка покаже, що це сфальшовані дані, партія буде відповідати адміністративно або кримінально.
Багато чого ми зробили й ухвалили, але дуже багато не зробили. І мене совість їсть за те, що яке колосальне в нас було вікно можливостей стати з країни сірої зони країною – європейським тигром, і ми цього не зробили. Але саме це підбурює мене взяти більше відповідальності і бути активніше. І це стосується всього суспільства.
Подписаться на канал Интервизор в YouTube: https://www.youtube.com/c/InterVizor
Интервизор на Facebook:
@intervizor.tv
Интервизор в Телеграм:
InterviZor
