Економіст Ілля Несходовський про податок на виведений капітал, офшори, оптимізацію податків та легалізацію за допомогою патентів для дрібних підприємців.
Існує доволі багато запобіжників, які передбачають оподаткування саме виведеного капіталу, схеми, які зараз активно використовує великий бізнес, зокрема з використанням офшорів
Після неодноразових зустрічей президента з представниками бізнесу ним нарешті був внесений на розгляд у ВР законопроект про податок на виведений капітал. Наразі він зареєстрований, створена робоча група Мінфіну.
Але…
Чому ж досі цей законопроект не прийнятий?
Офіційною причиною є те, що, за підсумками Мінфіну, надходження в бюджет від прийняття цього закону скоротяться на 50 млрд. гривень, тому ведеться пошук компенсаторних механізмів. Та чи дійсно ця сума аж настільки значна? Адже сьогодні зведений бюджет складає більше 1 трлн. гривень, тому зазначена сума ненадходжень –це фактично декілька відсотків. Можливо, існує інша причина? За думкою Іллі Несходовського, проблема в тому, що, якби даний законопроект стосувався тільки оподаткуванням дивідендів, він би вже був прийнятий. Але, оскільки він торкається схем, які використовує великий бізнес для мінімізації оподаткування та виведення капіталу з України, то й норми закону про виведений капітал є надто нецікавими для більшості олігархічних груп. Були навіть пропозиції застосовувати ПнВК виключно в малому бізнесі.
Схеми ці не нові , доволі обкатані і неодноразово опрацьовані, щороку вони відшліфовуються. Найчастіша схема – коли свою продукцію продають офшорній фірмі за ціною, що ненабагато перевищує собівартість, а офшорна фірма вже реалізує її за істотно вищими світовими цінами, і різниця залишається на власних рахунках у офшорних компаніях. В подальшому ці кошти навіть можуть бути заведені в економіку України як інвестиції, повністю уникаючи оподаткування. Здебільшого країна, якою ведеться сьогодні робота за такою схемою, є Кіпр – фактично ця невеличка острівна держава являється основним інвестором в Україну та основним тримачем коштів.
Також відома схема «матрьошка» – коли декілька офшорних компаній перекупають одна в одної право володіння, по-перше, щоб приховати власність, і, по-друге, щоб оптимізувати податки. Власне, у інформації юридичної фірми MossackFonseca, яка спеціалізується на роботі з офшорами, про активи та власність політиків та інших публічних діячів, так званих «Панамських документах» було зазначено, що саме за такою схемою відбувалась і операція з продажу активів Порошенка через славнозвісний «Сліпий траст».
Треба сказати, що значних фінансових потоків в цій схемі виявлено не було. Але , якби її розкрили не так рано, а років через три,то, можливо, ми б побачили значні фінансові потоки, які б рухались між цими компаніями з метою уникнення оподаткування
Існує також схема, коли , наприклад, материнська компанія надає нібито кредит своїй українській дочірній компанії, яка виплачує підвищені відсотки, що відносяться до складу витрат і не підлягають оподаткуванню, так само використовуються і роялті. Крім того, існує також вже вітчизняна система накопичення штучно утворених збитків за минулі роки, і, коли підприємство починає декларувати прибуток в результаті фінансово-господарської діяльності, цей прибуток перекриває збитки минулих років і також не підпадає під оподаткування. Всі ці схеми враховані в нормах закону про виведений капітал, і тому цей закон є доволі непопулярним у більшості олігархічних груп.
Отже, гіпотетичне ненадходження до бюджету 50 млрд. гривень – причина чисто формальна. Наприклад, введення системи електронного адміністрування ПДВ призвело до суттєвого надходження у відсотку до ВВП податку на додану вартість – але цю суму вже фактично поділили. Від зниження ЄСВ був приголомшливий ефект, це призвело до реального зростання заробітної плати на 17%, але зараз постійно чути заяви, що в Пенсійному фонді є «діра» в 140 млрд. гривень. На думку Іллі Несходовського, ця «діра» існує, бо вПФ не наведений належний порядок – туди заведені виплати пенсій, що не пов’язані зі сплатою страхових внесків – це і пенсії по інвалідності, по втраті годувальника, за вислуги тощо. Ця «діра» в 140 млрд. гривень не змінюється вже фактично три роки. При цьому зарплати ростуть, пенсії ростуть. Політика держави зі спрощеною системою оподаткування показує абсолютну непродуманість та навіть агресивність. Це, звісно, не може не викликати і певних зловживань з боку малого бізнесу. Негативним ефектом стало те, що ті, хто мав періодичний бізнес, взагалі припинили реєструватись підприємцями і повністю пішли у тінь.Стосовно дрібного бізнесу – якби держава запропонувала розроблений підхід , який би дозволив дрібному підприємцю легалізуватись і при тому мати мінімальні втрати, приміром, запропонувати патент, який можна придбати без реєстрації, то така реформа дала б додаткові надходження в бюджет та привела б хаотичний ринок до цивілізованого стану. Чому ж не приймають? Тому, що уряд боїться взагалі будь-які зміни робити зі спрощеною системою, а самі спрощенці, маючи певний досвід, бояться чергових покращень від уряду. Дрібні підприємці мають схеми для мінімізації податків, але проблема в тому, що ці схеми використовують і великі бізнесові гравці.
Таким чином, за думкою Іллі Несходовського, закон про податок на виведений капітал скоріш за все буде прийнято, але , можливо, будуть введені якісь додаткові норми, щоби олігархічні групи могли вивести свої компанії з-під дії даного закону. Тобто він буде прийнятий в обрізаному, компромісному форматі. Але не прийняти його взагалі буде фактичним ударом по репутації президента.
Ілля Несходовський
український економіст, директор Інституту соціально-економічної трансформації, експерт групи «Податкова реформа». Брав участь у розробці більш ніж 10 законопроектів, автор аналітичних та дослідницьких робіт з макроекономіки та фіскальної політики
